В Україні поширена система логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. Для занять з дітьми обладнано логопедичний кабінет. Головна мета корекційного навчання – виховання у дітей правильного, чіткого, виразного мовлення з урахуванням лексичної та граматичної будови мовлення.

В цій групі все налаштоване на розвиток мовлення. Логопедична група – це колективний вплив на дитину з боку вчителя-логопеда, вихователів, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичного розвитку, медичної сестри. Всі заняття проводяться в ігровій формі. В логопедичній групі проводиться спеціально організоване навчання і виховання за планом, який охоплює всі напрямки корекційної роботи з дошкільнятами.

До цієї групи можуть бути зараховані дошкільнята в тому випадку, коли у них, окрім порушення фонетичногї сторони мовлення, є відхилення у формуванні лексико-граматичних компонентів мови.

Режим дня й сітка занять вчителя- логопеда й вихователів будується з урахуванням вікових, мовних й індивідуальних особливостей дітей, а також розв’язуваних у процесі навчання й виховання корекційних завдань.

Нормативна наповнюваність логопедичної групи – 10-12 дітей. Вчитель-логопед працює з дітьми щодня чотири академічні години.

Якщо ви сумніваєтесь, чи у вашої дитини правильно і вчасно формується мовлення, обов’язково проконсультуйтесь з вчителем- логопедом. Навіть якщо вашій дитині і запропонують відвідувати логопедичну групу, не хвилюйтесь, що ваша дитина „якась не така” . У садочку з вашою дитиною працюватиме логопед, використовуючи спеціальні корекційно – розвивальні програми, що дозволить виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект. Не варто хвилюватись і з приводу того, що дитина буде знаходитись в колективі дітей, які теж щось не вимовляють правильно. В логопедичній групі все так влаштовано для заохочення дітей, що вони починають виправляти не тільки себе, а й один одного.

Успіх корекційно-відновлювальної роботи з дітьми логопедичної групи визначається точною, продуманою системою, суть якої полягає в інтеграції логопедії у навчально-виховну діяльність. Природний шлях здійснення логопедизації — це взаємозв'язок, взаємодія вчителя-логопеда і вихователя. Без ретельного планування з цим завданням упоратися важко.


Протягом перших двох тижнів вересня вчитель-логопед детально обстежує всі сторони мовлення кожної дитини логопедичної групи, заповнює мовленнєві картки на кожну дитину, складає перспективний план корекційно-відновлювальної роботи на навчальний рік, складає графік роботи, заводить зошит взаємозв'язку вчителя-логопеда та вихователя логопедичної групи й індивідуальні логопедичні зо­шити на кожну дитину. Вчитель-логопед складає узагальнену таблицю «Екран звуковимови» дітей логопедичної групи. Протягом навчального року вчитель-логопед позначає в таблиці різними умовними позначками всі зміни, що відбуваються у звуковимові дітей, чим наочно показує результати корекційно-відновлювальної роботи вчителя-логопеда й вихователя.

Протягом перших двох тижнів вересня вихователі логопедичної групи ознайомлюються з мовленням кожної дитини, станом звуковимови та рівнем розвитку фонематичного сприймання, вивчає індивідуальні особливості кожної дитини, порівнюючи власні висновки з висновками практичного психолога. Упродовж навчального року вчитель-логопед проводить фронтальні (раз на тиждень), індивідуальні та підгрупові заняття з невеликими підгрупами із 3-4 осіб (щодня). У підгрупи добирають дітей зі схожими порушеннями мовлення. Склад підгруп протя­гом навчального року може змінюватися залежно від конкретних цілей та завдань того чи іншого періоду, навчання, а також індивідуальних успіхів кожної дитини. В основі наступності в роботі вчителя-логопеда й вихователя лежить тематичний принцип навчального матеріалу. Вчитель-логопед і вихователь, працюючи над новою темою у взаємозв'язку, беруть за основу єдину сітку. Одну тему вивчають протягом тижня.

Робота над темою здійснюється за такими етапами. Спочатку вихователь на своєму занятті (розді­ли: «Дитина і навколишній світ», «Рідна природа»), яке проходить за розкладом, приміром, у понеділок забезпечує практичне ознайомлення з предметами та явищами, подаючи лексичну тему в повному обсязі. Далі вчитель-логопед на фронтальному занятті, що проходить у вівторок, подає фонетичну тему, уточнює артикуляцію та вимову звука, що вивчається (всі діти вже мають вимовляти його правильно), розвиває фонематичне сприймання, формує навичку фонемного аналізу слова та, використовуючи набуті дітьми знання з лексичної теми, забезпечує формування лексико-граматичних категорій й розвиток зв'язного мовлення. Під час проведення вчителем-логопедом фронтальних занять вихователь присутній на них. Він стежить за перебігом заняття, робить відповідні записи. Приміром, у четвер вихователь проводить заняття з підготовки до навчання грамоти, плануючи його подібно до фронтального заняття вчителя-логопеда, тобто на занятті закріплюється той самий звук, продовжується розвиток фонематичного сприймання, формування навички фонемного аналізу слова і триває робота з формування лексико-граматичних категорій та розвитку зв'язного мовлення.

У вечірній час щодня в зошиті взаємозв'язку вчителя-логопеда та вихователя вчитель-логопед планує завдання для логопедичної роботи з усією групою та окремими дітьми.Це потрібно для закріплення роботи логопеда в другу половину дня. Щоб діти краще засвоїли матеріал поданий логопедом. Це можуть бути окремі артикуляційні вправи, вправи з активізації знань, різні завдання за предметними та сюжетними картинками, за серією картинок, повторення чистомовок, скоромовок, віршів, загадок і коротких текстів, раніше опрацьованих з учителем-логопедом. Доречно використовувати завдання з розвитку дрібної моторики рук, слухової уваги, пам'яті, логічного мислення, з формування лексико-граматичних компонентів мовлення, з розвитку навички автоматизації поставлених звуків у зв'язному та самостійному мовленні. Вчитель-логопед заводить індивідуальний лого­педичний зошит на кожну дитину. Він записує коли дається завдання, та основний зміст роботи з дитиною. Зошити яскраво оформлюються, крім суто корекційних завдань, у них має бути багато картинок-розмальовок, завдань із розвитку дрібної моторики. На вихідні дні зошити віддають батькам, щоб вони опрацьовували завдання вдома, а у звичайні дні за вказівкою вчителя-логопеда з окремими дітьми зі індивідуальними зошитами працює вихователь. Отримавши логопедичний зошит, батьки ознайомлюються із завданням і одразу з'ясовують питання, які виникли, з вихователем або вчителем-логопедом. Вчитель-логопед і вихователь надають батькам рекомендації щодо виконання завдань за логопедичними зошитами:

- допомагати малюкові виконувати завдання, але не робити це замість нього;
- якщо дитина помиляється, виправити її;
- намагатися викликати в дитини зацікавленість до занять, надаючи вправам ігрового характеру;
- ретельно опрацьовані дитиною артикуляційні вправи слід виконувати тільки перед дзеркалом;
- обов'язково повідомляти вчителя-логопеда чи вихователя про труднощі, які виникли під час виконання домашніх завдань;
- обов'язково виконувати всі завдання. Це допоможе швидше усунути порушення мовлення;
- не забувати щопонеділка повертати логопедичний зошит у групу.


Спілкуючись з дитиною логопедичної групи, вихователь не лише розширює, уточнює й активізує словник дитини при багатьох режимних моментах (збирання на прогулянку, чергування, умивання, ігри тощо), а й систематично контролює граматичну й фонетичну правильність мовлення кожної дитини під час спілкування з нею. Отже, вихователь логопедичної групи так само, як і вчитель-логопед, несе відповідальність за результати корекційно-відновлювальної роботи.

Коментарi